Промоїни, що після зливи тягнуться від верхньої межі городу донизу, і шар намитої землі біля нижнього паркану означають одне: вода несе ґрунт уздовж ваших рядів.
До 3–5° ділянку обробляють як рівну, лише ряди й оранку ведуть поперек схилу, по горизонталях. На 5–10° цього вже мало, потрібні контурні гряди, смуги багаторічних трав і водовідвід зверху. Круче 10–12° город, ягідник чи сад тримаються тільки на терасах. Техніку для схилу обирають за стійкістю, низьку повнопривідну машину з широкою колією, і на крутому місці їздять нею лише вгору-вниз.
Як виміряти крутизну схилу
Знадобляться метрова рейка з будівельним рівнем і рулетка. Верхній кінець рейки кладуть на землю, нижній піднімають, доки бульбашка рівня не стане посередині, і міряють відстань від нижнього кінця до ґрунту. Сантиметри на метр рейки і є ухилом у відсотках: 10 см означає 10 %.
Відсотки переводять у градуси так: 5 % ≈ 3°, 9 % ≈ 5°, 10 % ≈ 5,7°, 18 % ≈ 10°, 21 % ≈ 12°, 27 % ≈ 15°. До 15° досить наближення «відсотки × 0,57» з похибкою менше пів градуса.
Без рейки кут показує транспортир із ниткою і гайкою, прив'язаною до центру: його ставлять рівним краєм на пряму дошку вздовж схилу і дивляться відхилення нитки від 90°. Застосунок-уклономір у смартфоні теж підходить, але телефон кладуть на дошку завдовжки 1–2 м.
Міряйте в кількох місцях по висоті і для рішень беріть найкрутіший відрізок: там першою з'являється промоїна і найсильніше кренить трактор.
| Крутизна | Ризик ерозії | Що допустимо | Техніка |
|---|---|---|---|
| до 3° (до 5 %) | слабкий | звичайний обробіток, ряди поперек схилу | будь-яка, рух по горизонталі |
| 3–5° (5–9 %) | помітний після злив | оранка і ряди по горизонталях, мульча | мінітрактор, мотоблок |
| 5–10° (9–18 %) | сильний, промоїни | контурні гряди, смуги трав, нагірна канава | повнопривідний мінітрактор у межах крену з інструкції |
| понад 10–12° (від 18–21 %) | дуже сильний | тераси або суцільне залуження | на полотні вузький мінітрактор чи мотоблок, на укосах ручна робота |
Протиерозійний обробіток схилів до 10°
Кожна борозна і кожен ряд мають іти по горизонталі, поперек стоку. Борозна вздовж схилу стає руслом, і після першої сильної зливи на її місці лишається промоїна глибиною по коліно.
Горизонталі розмічають тим самим рівнем із рейкою або прозорим шлангом із водою. Від першого кілка йдуть уздовж схилу і через кожні 5–10 м забивають новий там, де рівень показує нуль. Ряди ведуть по цій звивистій лінії кілків, навіть коли вона косо перетинає межу.
На 5–10° між смугами овочів насипають валики заввишки 15–20 см по горизонталі. На важкому ґрунті, де вода довго стоїть, валику дають ледь помітний ухил 0,5–1 % убік трав'яного стоку, щоб вода виходила з ділянки повільно й не проривала валик по всій довжині одночасно.
Смуги багаторічних трав шириною орієнтовно 2–4 м залишають через 10–20 м по схилу, на крутішій частині частіше. Сіють злаки з бобовими: райграс пасовищний, кострицю, конюшину або люцерну. Смуги косять 3–4 рази за сезон і не заорюють: у траві вода гальмує, і намитий ґрунт осідає в ній.
У саду й винограднику міжряддя залужують і косять, покіс лишають на місці. Пристовбурні смуги мульчують соломою, корою чи перепрілою тирсою шаром 5–10 см. Чорний пар у міжрядді на схилі за кілька сезонів змиває родючий шар до підґрунтя.
Вода з дороги чи сусіднього поля вище шкодить більше за ту, що падає на сам город. Над ділянкою копають нагірну канаву глибиною 30–50 см з ухилом 0,5–1 % і виводять її в балку, лісосмугу або залужений лоток, подалі від сусідських дворів. Стінки канави закріплюють дерниною.
Тераси: коли і як робити
Від 10–12° город, ягідник чи сад без терас втрачають родючий шар за кілька років навіть при рядах по горизонталі.
Ширина полотна залежить від того, чим працюватимете. Під лопату і сапу досить 1,5–2 м. Під мінітрактор потрібно від 3–4 м: сама машина має 1,1–1,4 м завширшки, додайте навісне і не менше метра запасу від краю укосу. Розвертатися на такій терасі не вийде, тому на кінцях лишають рівні майданчики або з'їзди на сусіднє полотно.
Висоту укосу можна прикинути заздалегідь: ширина полотна, помножена на тангенс кута схилу. На 12° тераса шириною 3 м дає укіс близько 0,65 м, на 15° полотно в 4 м дає вже понад метр. Сам укіс забирає частину ширини, тож на місцевості він виходить на чверть–третину вищим за розрахунок. Звичайні садибні тераси мають укоси 0,5–1,5 м, для вищих потрібен проєкт підпірної стінки.
Земляний укіс роблять не крутішим за 45° і відразу засівають травою або обкладають дерниною. Круче тримають суха кладка з каменю, габіони чи дошки; просочені дошки служать лише кілька сезонів. Полотно тераси нахиляють усередину схилу на 1–2 %, щоб вода збиралася біля підніжжя верхнього укосу і вбиралася там, під захистом трави.
Порядок робіт такий. Розмічають горизонталі і межі кожної тераси. Знімають родючий шар на 20–30 см і складають його валком поруч. Підґрунтя зрізають з верхньої половини майбутнього полотна і насипають у нижню, ущільнюючи шарами по 15–20 см. Потім родючий шар повертають поверх вирівняного полотна. Насип осідає протягом першого року, тому просідання підсипають навесні.
Техніка на схилі: безпека і вибір
Трактор на схилі перекидається найчастіше на розвороті або при переїзді поперек крутого місця, особливо з піднятим навісним. Тому правила стосуються напрямку руху і центру ваги:
- На крутому схилі рухаються вгору-вниз по лінії найбільшого ухилу. Розвертаються на рівному майданчику або на полотні тераси, ніколи на самому схилі.
- Навісне під час розвороту й переїзду опускають якомога нижче: піднята фреза чи плуг піднімає центр ваги і першою тягне машину на бік.
- Спускаються на зниженій передачі, вибраній ще нагорі. Нейтраль і вичавлене зчеплення на спуску перетворюють трактор на санки.
- Колію розсувають на максимум, у задні шини заливають рідкий баласт або вішають вантажі на диски. Граничний крен дивляться в інструкції виробника і не перевищують.
- Дуга безпеки піднята, ремінь пристебнутий. Якщо на підйомі легшає передок, на цей відрізок заїжджають заднім ходом.
Більшість інструкцій до компактних тракторів обмежує роботу схилами приблизно в 10–15°. Крутіші ділянки лишаються для ручного інструменту і мотокоси.
Для терас шириною 3–4 м беруть вузький повнопривідний мінітрактор на 13–20 к.с. з блокуванням диференціала і регульованою колією: вужча колія потрібна на полотні, ширша на переїздах між терасами. Оглядаючи вживаний трактор мітсубісі чи іншу японську машину цього класу, перевірте на справжньому підйомі, що повний привід і блокування вмикаються без заїдання, а стоянкове гальмо тримає машину з опущеною фрезою.
Перевірте й болти розсування колії: на старих тракторах вони часто прикипають, і змінити колію під схил без різака не вийде.
Помилки, після яких схил доводиться відновлювати
Оранка вздовж схилу дає промоїни вже після першого ливня. Якщо так сталося, промоїни засипають, упоперек них кладуть солом'яні валки або тюки, а наступний обробіток ведуть по горизонталях.
Тераси без збереженого родючого шару лишають на полотні голу глину чи лесовий суглинок. Городина на ньому два-три роки росте погано, поки компост і сидерати не повернуть те, що закопали під насипом.
Без нагірної канави вода з дороги чи сусіднього поля за одну зливу розмиває свіжі укоси і змиває родючий шар з верхньої тераси на нижню. Тому канаву копають першою, ще до терасування.
Після першої сильної зливи обійдіть ділянку, поки ще мокро. Місця, де вода перелилася через валик чи край тераси, видно по свіжих наносах і промитих борозенках; підсипте і задерніть їх того ж тижня, поки промоїна не поглибилась.
